Роздрукований google

Наталья Мостовая

Курсы журналистики Валерии Губренко

Опубликовано в журнале “Я,студент” №3, март 2008г.

Роздрукований google

Роздрукований google

 

Підшукуючи в Інтернеті собі літературу для вечірнього читання я, на свій сором, усвідомила, що після закінчення університету ні разу не була в бібліотеці. Можливо це і є однією із характерних рис нашого молодого покоління?

Але, виявляється, наша молодь проводить свій вільний час не лише в нічних клубах, кінотеатрах, за киданням куль в боулінгу, а ще й в бібліотеках. Згідно зі статистичними даними методичного відділу Публічної бібліотеки для дорослих ім. Лесі Українки, кількість відвідувачів віком від 15 до 22 року за останні 5 років зменшилась всього на 0,4%.

Можна з впевненістю зауважити, що старшокласники та студенти найбільш активні користувачі читалень Києва. У відсотковому відношенні молодь становить 30% від загальної кількості відвідувачів. Я звернулась до працівника науково-методичного відділу Публічної бібліотеки для дорослих ім. Лесі Українки, щоб дізнатися про читацьке коло інтересів столичних юнаків та дівчат. На почесному першому місці стоїть програмова література ( навчання перш за все!).

З невеликим відривом за нею — науково-популярне чтиво, а це і комп’ютерні технології, веб-дизайн, історія, культура, міфологія. Я зробила невелику розвідку, аби з’ясувати, яким чином в епоху такого бурхливого інформаційно-технічного розвитку бібліотекам вдається утримувати інтерес до літератури? Мене, як недавню студентку, зацікавили дуже привабливі послуги Державної бібліотеки України для юнацтва. ЇЇ читачі можуть користуватися інтернет-центром ( правда за попереднім записом) – безкоштовно.

Якби я знала про це раніше, то, напевно, не залишила б купу грошей в інтернет-кафе, шукаючи матеріали для курсової роботи. А ще там “на шару” можна позайматись англійською мовою. Цю послугу на волонтерських засадах два рази на тиждень надають працівники відділу літератури іноземними мовами.Отже, безкоштовний сир не лише в мишоловці! Наступним пунктом мого дослідження став Національний архівний фонд України. Як повідомили його працівники, за останні декілька років кількість відвідувачів-студентів збільшилась майже вдвічі. Молодь, що прийшла струхнути пил з вікових історичних джерел, не лякається складної структури реєстрації та високих цін на ксерокс ( від 0,5 грн/ арк. – за звичайний документ до 82 грн/ арк. за унікальний).

Жага докопатися до істини є сильнішою! У Науковій бібліотеці імені Вернадського мене вразив величезний електронний каталог та 53 – тисячний електронний фонд закладу, яким можна скористатися з будь-якої точки світу. До того ж, є ще одна приємна новина для поціновувачів друкованого слова. У “вернадці” спрощено процедуру реєстрації, бо ще декілька років тому туди могли потрапити студенти лише після 4 курсу, оформивши необхідну документацію.Відвідавши Міжнародний бібліотечно-інформаційний центр ім. Ярослава Мудрого МАУП я не лише отримала потрібну літературу, а ще й випила запашної кави у кав’ярні “Буква”. А на порталі Центральної бібліотеки Оболонського району я знайшла поезії Анни Ахматової у авторському виконанні ( формат МР3).

Я дізналась, що на сьогодні відповідно до міської програми “Розвиток бібліотечної справи у Києві” послуги доступу до світових інформаційних ресурсів Інтернет надають 23 з 138 бібліотек столиці. Розуміючи, наскільки важливо сучасній бібліотеці мати своє представництво у мережі Інтернет, ведеться наполеглива робота зі створення сайтів і підтримки уже створених. Знаєте, чим закінчилась моя розвідка? Я записалась до бібліотеки, яка знаходиться в двох кроках

від моєї роботи, щоб в обідню перерву мати можливість обмінювати книги. Адже ніякий роздрукований google не замінить особливої атмосфери, яка панує у цих вічних храмах літератури, надихає на нові звершення і пошуки, а в тихому шурхоті сторінок примушує замислитись над плинністю життя і його цінностями.

Огляд Наталії Мостової

 

 

Оставьте комментарий

���������

on-line курс
пишущей
журналистики