Ольга Сумська: «Жінки теж бувають донжуанами у спідницях»

Марина Соловйова,

курсы журналистики Валерии Губренко

журнал «Главред», №22 (123) 1 червня 2009року

Ольга Сумська: «Жінки теж бувають донжуанами у спідницях», Интервью студентки Kурсы журналистики Валерии Губренко Киев

Ольга Сумська: «Жінки теж бувають донжуанами у спідницях», Интервью студентки Kурсы журналистики Валерии Губренко Киев

 

Із акторського клану Сумських Ольга, мабуть, є найбільш публічною. Останнім часом вона просто всюдисуща: намагається і з екранів не зникнути, і про сцену не забути, і світські заходи відвідати.

 

Сьогодні до публічності актриса привчає також і свою старшу доньку Тоню, надто активно після того, як вона брала участь у конкурсі краси й посіла друге місце. Із несправедливим рішенням суддів Сумська змирилася, але зробила для себе відповідні висновки.

Ольго, ви постійно в кадрі: це стосується роботи в кіно, на сцені, навіть на звичайній вечірці. У житті ви так само активні, як на екрані?

 

Звичайно, мені під силу бути спокійною, врівноваженою, коли цього потребує ситуація, але взагалі-то я людина енергійна.

А як це позначається на сім’ї?

 

Поки що лідерство за мною. Я дуже скрупульозна людина. Коли є можливість піти на базар, для мене це своєрідний релакс. Люблю та вмію вибирати продукти. А от за облаштування будинку у нас відповідальна Тоня (старша дочка Ольги).

Атмосферу затишку вдома створює вона?

 

Я віддаю їй першість, оскільки мені для цього бракує часу. Якщо раніше я одна готувала дім до прийому гостей, тепер Тоня половину всіх обов’язків узяла на себе. Минулого року на свій день народження вона все зробила сама: і на стіл накрила, і навіть суші приготувала. Що тут скажеш – мамина школа!

Тобто свята відзначаєте вдома, у сімейному колі чи таки влаштовуєте світські зустрічі?

 

Публічне життя час від часу втомлює, тому сумую і за домашнім форматом.

А вашій творчій родині часто вдається зібратися усім разом?

 

З мамою ми спілкуємося протягом усього дня, і що дивно – Віталік абсолютно спокійно до цього ставиться. Мабуть, це відбувається завдяки доволі теплому до неї ставленню. Ганну Іванівну мій перший чоловік називав «золотою» тещею. Віталік також дуже її любить, якщо потрібно кудись відвезти або забезпечити продуктами – робить це із задоволенням. Але зустрічатися з Наталею й мамою так, як раніше, просто посидіти – на це не завжди вистачає часу. Інколи заманюю їх смачним борщем, іншими витворами кулінарного мистецтва – часом це мені вдається. А організувати велике сімейне застілля не завжди виходить. Звичайно, ми разом на свята, ювілеї, дні народження. Моя мрія – уся сім’я у величезному будинку, хоча психологи все ж таки радять жити окремо.

У вас ціла династія акторів. Як ви поставились до того, що старша донька обрала шлях художника?

 

Я вже змирилася. Тоня навчається з великим натхненням, склала на «відмінно» сесію. Вона захоплена цією професією. У нас величезна колекція альбомів живопису, коли бачу гідну книгу на гастролях чи за кордоном, обов’язково їй купую. І той обсяг знань, який Тоня осягне за ці роки в Академії мистецтв, набагато глибший, ніж у театральному.

У вашій родині ще хто-небудь малював?

 

Звичайно, найцінніші в нашому домі – картини тата, Народного артиста України В’ячеслава Сумського. Окрім того, що він дивовижно талановита людина й до сьогодні має шанувальників, це сяйво освітлює й наші з Наталею творчі шляхи. Думаю, любов до живопису передалася Тоні від нього, до того ж, і я трохи малюю.

Тоня з кимось зустрічається?

 

Так, у неї є хлопець, Ігор, адже їй уже 18!

І як давно вони разом?

 

Майже два роки, зі шкільної лави, і я уже звикла до нього, іншого навіть не уявляю.

Молода кров дається взнаки? Наскільки гармонійні їхні взаємини?

 

У них дуже хороші стосунки, і якщо так триватиме й надалі – мене все влаштовує. Ігор ще студент, але я вірю в його потенціал, він у нас розумний хлопчина, працездатний, навчається на фінансиста.

А які стосунки у вас із чоловіком Віталієм? Хто частіше поступається у суперечках: ви чи він?

 

Я багато в чому поступаюсь. Вважаю за краще випустити адреналін десь на сцені або в кіно: це буде кориснішим. Потрібно в житті і себе поберегти, та й інших.

Хто з вас більш ревнивий? Адже професія актора провокує ревнощі?

 

Вважаю, що ревнувати потрібно лише тоді, коли для цього є привід. А ми – актори – від цього не застраховані. Але я можу відрізнити погляд зацікавленої жінки, яка захопилася моїм чоловіком. Навіть був випадок, коли ми вели одну з надзвичайно помпезних акцій, де Віталік був «в ударі», окрилений. Пізніше зателефонувала якась пані, дуже заможна, сказала, що вона мати трьох дітей, їй нічого не потрібно, лише прийняти від неї подарунок. Під’їхало дороге авто, водій вручив брендовий годинник, продовження цієї історії не було. Так ось: чи приревнувала я? Скажу вам відверто – не надто. Чоловікам не подобається, коли жінка ревнує без причини.

 

Вони полігамні, кохають очима, і ми повинні про це пам’ятати, не забуваючи, що й жінки бувають донжуанами у спідницях. Я не належу до цієї категорії, можу захопитися на майданчику, але це – на час зйомок, не більше, втілитися в роль, так би мовити. Ну а що поробиш, коли треба грати кохання, інколи навіть інтим. Ми перебуваємо в таких умовах, інша річ – усе має виглядати елегантно, шляхетно. З роками таких сцен дедалі менше. В акторському житті головне – вчасно перевтілитися. Зараз граю ролі жінок середнього віку, потім мами, бабусі, дай Бог, підуть. І так нормально ми собі існуємо в цій професії.

Ольго, чи збереглися у вас стосунки з колишнім чоловіком?

 

Скажімо, радше творчі, якщо він мене запрошує провести концерт, із задоволенням погоджуюсь. Ніколи не вимагала аліментів, не нарікала на нього. Тим більше, що свого часу Євген був відповідальним батьком, а я почувалася за ним як за кам’яною стіною. Ну, і не слід забувати, що розрив стосунків усе-таки стався за моєї ініціативи, а не навпаки.

Чи є у вас недоліки?

 

Я швидко спалахую, але так само швидко і відходжу. Віталік інколи може й гримнути, сказати, що в мене складний характер. Але повірте: якщо чоловіки гадають, що вони – ангели земні, то це далеко не завжди так. А взагалі ми вже пройшли якісь градації у родині, тому починаємо цінувати спокій.

Вашій молодшій доньці Ганнусі нещодавно виповнилося 7 років. Як ви зазвичай обираєте для неї подарунок?

 

Нічого не залежить від того, що я вигадаю, адже якщо це не сподобається Ганнусі…тут уже потрібно влучити в десятку. Вона замовляє подарунки, показує по телевізору, зараз – це світ ляльок. Та кількість ляльок, що є в неї, мене, чесно кажучи, лякає. Ганнуся хоч і маленька, але інколи диктує свої правила в сім’ї – такий собі маленький центр Всесвіту.

А яким було ваше дитинство? Часто красиві жінки розповідають, що мали багато комплексів у дитинстві.

 

Ой, звичайно: я була колись «гидким каченям» в окулярах, мала коротку зачіску, тому інколи мене навіть приймали за хлопчика. Уявіть собі: довжелезна, худа, найвища за всіх у класі. Я надзвичайно соромилася своїх окулярів. Адже тоді не було гарних оправ. І як тільки мене не дражнили: «чотириока», «очкарик» – коротше кажучи, всі прислів’я були на мою адресу. А коли мені виповнилося 14 років, хлопці почали заглядатися. Поглянула я на себе у дзеркало, подумала: ну, наче нічого так, розпростала крила, і з’явилася якась упевненість у собі.

Як вам вдається тримати себе у такій чудовій формі?

 

Я не дотримуюся жодних дієт та інших знущань над організмом, адже це – той самий комп’ютер, який запам’ятовує певні обмеження, а потім, не дай Бог, маєш проблеми на рівні обміну речовин. Користуюся вже перевіреним засобом: після 18-ї ми зачиняємо рот на замок і нічого собі не дозволяємо, жодних солодощів, пиріжків. І, звичайно, спорт, якщо треба – до знемоги. Особливо, коли готуєшся до виходу в світ і потрібно відкрити декольте, продемонструвати гарні руки. Набрати зайві кілограми – це не мій стиль. Я обожнюю жінок, які стежать за своєю зовнішністю. Найкращі світу цього – це Кетрін Зета Джонс, Шерон Стоун, Ума Турман. От скажіть, що Дженіфер Аністон виповнилося 40, звичайно, тут відіграє значну роль відсутність дітей. У мене їх двоє, є жінки з трьома, наприклад, Сніжанка Єгорова, одна з моїх найкращих, найулюбленіших акторок та ведучих, я захоплююся нею, і взагалі – вона героїня: народити трьох дітей і залишатися у такій чудовій формі.

Ви так щиро захоплюєтесь іншими актрисами. А серед них є ваші подруги?

 

Ну які подруги можуть бути у акторів?! Це дуже рідкісне явище, практично неможливе. Швидше за все, це можна назвати дружніми зв’язками з приводу. Ми завжди збираємося на день народження мого кума Володі Горянського, цього року у нього був ювілей, дружимо сім’ями. Також Влада Литовченко, моя кума, вона хрестила Ганнусю. Це, так би мовити, моє коло спілкування. А так – намагаюся підтримувати стосунки з усіма нашими відомими зірками, і якщо потрібно десь допомогти з виступом – із великим задоволенням це роблю.

 

 

Оставьте комментарий

���������

on-line курс
пишущей
журналистики