Гурт «KAMON!!!»: «Ми не заздримо дівчачим колективам, які створювались штучно»

 

Автор: Юлія Стояногло, ST@RS

курсы журналистики Валерии Губренко

Гурт «KAMON!!!»-це дві сестри Аліса та Ксюша Космос, які за малий проміжок часу завоювали тисячі фанів. І все це завдяки своєму зухвалому вигляду (латексні вбрання,божевільне взуття на високих підборах та надзвичайний мейк-ап), іронічним пісням (“Раньше я была натуральной блондинкой, розовое платьице, домик и машинка, розовые туфельки, сумочка, собачка. но захотелось перемен – купила краски пачку!”) та насиченим кліпам з цікавою сюжетною лінією.

Героїні сьогоднішнього інтерв’ю дійсно космічні. Переконайтесь самі.

Звідки виникла ідея зібрати гурт? Як потрапили на лейбл Lavina Music?

Батьківщину і родичів не обирають і, коли вже так сталось, що ми живемо разом все життя, то куди вже подінешся з підводного човна. Ми не уявляємо у нашому складі когось іншого. Все сталося само собою, без напрягу, як то кажуть. Ми розуміємо одне одного без слів, все гармонійно. Не заздримо дівчачим колективам, які створювались штучно. Ми ніколи в житті не пішли би в інший гурт, співати з чужими людьми чужі пісні. Якщо ти щось робиш не щиро — це відчувається. Ми дуркуем від щирого серця. Адже, гурт почався саме з жарту (пісня Кабли), і цей жарт змінив усе наше життя. Спочатку з пісні тішились друзі, потім жартома надіслали пісеньку Едуарду Кліму він довго реготав і… запропонував співпрацю, ми були шоковані. Спільними зусиллями ми вивели гурт з «глибокого андеграунду» в «шоу-бізнес», результат нашої співпраці ви бачите і чуєте зараз.

Що є джерелом вашого натхнення?

Кожна людина, як губка поглинає інформацію навколо себе з самого дитинства. Нас надихали різні люди і явища. Будь-яка деталь залишається в нашій пам’яті: від дитячих віршиків Маршака і Барто до картин Сальвадора Далі, від «Аліси в країні чудес» до фотографій Давида Ля Шапеля.

У Далі та Ля Шапеля така кількість робіт, що виділити якусь одну улюблену –не можливо. Вони круті цілком та повністю, вони не такі як усі, подібних їм немає. За це ми і любимо їх.

Останнім часом ігноруємо художню літературу, особливо «сучасну», читаємо в основному блоги, довідник з психіатрії та збірник рецептур здорового харчування. Улюбленими фільмами є: Едвард Руки-Ножиці, Амелі, Форест Гамп. Ці фильми просто необхідно включи в шкільну програму!

Із музики полюбляємо: Bjork, Yeah Yeah Yeahs, CSS, Klaxons, Portishead, The Gossip, Goldfrapp, 20 fingers, Anthony & The Johnsons, Yann Tiersen.

Як щодо власної колекції одягу?

Щодня думаємо про це. Але «пєрвим дєлом самольоти», тобто альбом і новий відеокліп, а потім, коли вже почнем запливати жиром і не будемо знати куди подіти вільний час-чекайте на колекцію. Ідей повно, але часу та коштів на це поки що немає. Якщо хтось захоче проінвестувати наш бренд, то перша колекція вийде швидше, ніж ми підем на творчу пенсію.

13 листопада виповнився рік гурту «KAMON». Як відсвяткували?

13 го у нас подвійне свято – день народження Ксю і день народження гурту. Ми влаштували «піжама паті» тому, що Ксюша хворіла. Взагалі ми не фанати галасливих вечірок у задимлених клубах тому, що самі не палимо, і вам не радимо. У зв'язку з карантином на вечірку дуету гості прийшли у марлевих пов'язках і піжамах,а шампанське й вінегрет подавали у тюбиках.

Аліса ви були режисером кліпу “Брюнетка”. Сподобалось працювати на знімальному майданчику? Мріяли коли-небудь про кар’єру режисера?

Я не те щоб «мріяла», я не могла без цього жити. Якщо я чую пісню, яка мені подобається, одразу ж бачу кліп на неї, і доки я його не зніму, він мені муляє. “Кабли” і “Брюнетка” – не перші мої роботи. Я працюю з різними гуртами та виконавцями, це як поп-виконавці, так і представники альтернативної сцени. Серед них були Motor'rolla, Маракеш, Бикфордов, Hellfire Sox. Зараз працюю по створенню пісень, іміджу та кліпів з виконавцями дещо іншого профілю, і поки що не можу розголошувати їх імена.

Кліпмейкерство є вашим хобі чи спеціальністю?

Кліпмейкерство для мене хобі. Режисером може бути кожен, але найважливішими людьми є оператор і відеоінженер, які потім це все монтують. Оператор — це очі режисера, і добре коли оператор сам сідає за камеру. Може бути геніальна режисерська задумка та операторська робота, але поганий монтаж може все зіпсувати, або навпаки зробити з мотлоху цукерочку. Я монтую сама і хочу отримати операторську освіту, тоді глядачі зможуть бачити мої видіння точнісінько такими, як бачу їх я.

Часто впізнають на вулицях?

Ви б упізнали на вулиці Мерліна Менсона без макіяжу? Ніколи не впізнають. Ми ж не ходимо по вулицях в латексний костюмах і на 20 сантиметрових підборах. Ми все продумали заздалегідь, і навмисне робили такий макіяж, щоб спокійно пересуватись по вулиці. Для деяких артистів дуже важливо, щоб до них підходили на вулиці, брали автографи. Але це не про нас. Ми розмежовуемо сцену і приватне життя.

Були трагічні падіння з каблів?

Швидше комічні, ніж трагічні. Поки що серйозних травм не було, але нещодавно на клубному виступі у Аліси під ногами розлилась вода, і вона добряче послизнулась. Головне в таких ситуаціях не кинути якоїсь нецензурщини в мікрофон.

А безумні інциденти, пов’язані з фанами?

Ми ж не Джастін Тімберлейк і фанати у нас, на щастя, адекватні. Кажуть, фанати Борі Апрєля чекають на нього днями і ночами на Кловському узвозі, а потім вистрибують з плакатами.
Але якось друг мені розповідав, що познайомився у клубі з дівчатами, які назвались нами.І це не поодинокий випадок.

Ви брали участь у відбірному турі на фестиваль EMA, який відбувся у Берліні…

Так,і навіть друге місце зайняли після Грін Грей. А взагалі ми не віримо в конкурси у нашій країні. Ну,знаєте як у нас відправляють на Євробачення і так далі. Тому, до конкурсів відносимось холодно. Нас номінували у п’ятірку кращих гуртів 2008 року по версії українського Мтв, — і на тому дякуємо.

Якби була можливість виступити на якомусь фестивалі,щоб це був за фест?

Вже багато років хочемо поїхати на Зігет, але все нема коли. Якби випала така можливість виступити там, то вбили б двох зайців одним танком. І улюблених виконавців подивились і показали усьому світу, що Украіна- це не тільки брати Клічко, а ще й сестри Космос.

Бувають приступи мізантропії?

Якраз навпаки, ми любимо людей і переймаємось долею людства, яке стрімко самознищується. Ми не змінимо хід історії і не врятуемо планету, нажаль. Але дуже-дуже хочемо змінити світ на краще і зробити людей більш людяними.

Чому раніше відмовлялись давати інтерв’ю на камери?

Та і зараз не дуже охоче говоримо на камери. По-перше- це займає невиправдано багато часу (дорога, макіяж), ми живемо в 2010 році і вже давно вигадали скайп, айсикью, мейл, та інші засоби комунікації. По-друге інтервью для друкованих видань набагато змістовніші і цікавіші, ніж на телебаченні. На телебаченні не має значення, що ти там кажеш, головне щоб було весело та дінамічно. А по-третє, ми піклуємось про журналістів, вам же потім меньше роботи, а то сидите ночами з диктофоном і розшифровуєте всі ці балачки.

Полетіли би ви у космос?

Треба спробувати. Тільки за умови, що я буду за штурвалом, а то в мене на пасажирському місці нудить

Скажіть читачам щось на останок

Ми витрачаємо себе на те, що рано чи дуже рано перетвориться на тіні і попіл, а про головне забуваємо. Життя таке коротке, що треба встигнути вчасно сказати «люблю» усім, хто тобі близький.

 

Оставьте комментарий

���������

on-line курс
пишущей
журналистики