Дива Арабатської Стрілки

Автор: Євгенія Чипинюк,
студентка курсів журналістики у Києві (Медіа-школа Валерії Губренко)


Арабатська Стрілка — одне з найтаємничіших місць кримського півострова. За розмірами ця піщана коса не має собі рівних у світі, її довжина 112 кілометрів, а ширина варіює від 270 м до 7 км. І незважаючи на те, що коса небагата природою і пейзаж її виглядає дещо понуро, особливо в літню пору, вона завжди привертала до себе увагу. Насичене мінералами повітря, тепле море та середземноморський клімат — не єдині дарунки та загадки природи, що зустрічають туристів.
Здається, що саме тут і є край землі, затиснутий між озером Сиваш і Азовським морем.

Озеро Сиваш (Гниле море)

Про цю водойму згадують усе частіше, та й не дивно, бо Сиваш багато в чому унікальний. Його вважають особливою затокою Азовського моря: з великою водою озеро поєднує вузенька протока — Тонка. Саме сюди з XVI ст. прямували українські чумаки, щоб купити у кримських татар сіль. Унаслідок природного випаровування в Сиваш з азовської водою надходить близько 12 млн т солей — з'єднань брому, натрію, магнію та інших цінних мінералів, а солоність озера подекуди сягає 87 проміле. До прикладу, солоність Чорного моря — 16–17 проміле, а Світового океану — 35–37 проміле. Через такі якості води та кліматичні умови озеро має насичений різкий запах, тому його називають Гнилим морем. Та вже на другий день відпочинку звикаєш так, що від’їхавши на пару кілометрів від озера, починає вкрай не вистачати солодкого йодного присмаку на вустах. Ця місцина особливо цінна для прекрасної половини Земної кулі: через 10 днів шкіра підтягується, стає пружною, як гума, гладенькою, увиразнюються риси обличчя — жінка молодшає на очах.

Щоб сповна оцінити велич цього унікального мінерального осередку, любителям екстриму варто прокотитися на квадрациклах або позашляховиках узбережжям Сиваша та поринути у таїни сольової пустелі. Коштувати це буде не дорожче 200 грн з людини.

Цілюще гаряче джерело

Гаряче джерело — місцина, де можна поправити здоров’я поки що зовсім безкоштовно. Знаходиться воно між селами Щасливцеве та Стрілкове. Вода у трьох невеликих басейнах слаболужна, йодо-бромна, хлоридно-натрієва, насичена такими газами, як: сірководень, вуглеводень, метан, азот, має унікальний лікувальний склад. Потік рине з труби та на виході має температуру 50–70 °С. Вода у джерелі гаряча постійно. Навіть коли навколо гроза, холодний дощ та пронизливий вітер, люди не покидають водойми, отримуючи надзвичайне задоволення від природного контрасту. Якщо у вас проблеми з опорно-руховим апаратом, є ендокринні, гінекологічні порушення або захворювання дихальної чи нервової систем, то ви обов’язково маєте скористатися цілющою дією джерела, до того ж вода повністю знімає сонячні опіки, отримані на пляжі. Для прихильників більш цивілізованих процедур поряд із джерелом працює клініка відновлювального лікування Козявкіна.

Сольовий завод-привид

Одне з найбільш відомих, але у той же час цікавих та загадкових місць на Арабатській Стрілці — закритий сольовий завод на березі так званого внутрішнього озера Генічеське. Розташований він у маленькому селищі Приозерне. Місцева сіль йодована та вважається профілактично-лікувальною. Вона визнана найкращою у світі, існує всього 4 місця на земній кулі, де видобувають цей мінерал. Серед місцевих жителів особливим делікатесом вважається осетер місцевого посолу, який завдяки вмістові йоду набуває жовтого відтінку.
Територія заводу вражає неосяжними просторами рожево-оранжевої водної гладі (так звана гліцеринова ропа), переділеної на ділянки дерев’яними пеньками (дерево у такій воді не гниє, не горить і може зберігатися віками) та обрамленої величезними купами рум’яної солі. Для охочих отримати неймовірної краси, оригінальні фото — це саме те, що треба. Також ні з чим не зрівняються відчуття, коли неспішно крокуєш по сольовій кромці, залитій м’яким, майже невагомим бузково-вранішнім розсолом, та ледь відчуваєш, як часом із надр проступає прохолодна живодайна глина. Таку романтику порушують тільки тіні привидів покинутих заводських будівель, що, до речі, для шукачів пригод можуть стати окремими об’єктами уваги. Гість цих країв може взяти напам’ять який тільки зможе донести шмат зліплених докупи майстерно огранених ніжно-рожевих кристалів сиваської солі.

Всесвітньо відома блакитна глина

Мова йде про ефективний пелоїд (морський мул), котрий сформувався у висококонцентрованій рожевій ропі солоного озера Сиваш, багатій мікроводоростями та бета-каратином. Особливо відомі місця із цілющими грязями коло сіл Григор’ївка та Щасливцеве. Після неповторних процедур обмазування сіро-блакитною, слизькою на дотик, напрочуд корисною гряззю багато хто бере із собою воду з озера та лікувальну блакитну глину — це не забороняється. Шкіра після таких процедур на дотик та по відчуттям, як після СПА-салону, а щоб підкріпити шалене задоволення місцеві радять відправитися на морське узбережжя та порадувати себе холодним коктейлем або морозивом.

 

Українське «Мертве море»

Ще одне диво Арабатської Стрілки — маленьке солоне озеро за 7–8 км від села Стрілкове, наше власне українське «Мертве море». Останній маячок на шляху до водоймища — база відпочинку «Десна». Ще кілька метрів і ви досягли мети. Це озеро має невідоме та овіяне міфами походження. Найпоширеніша версія: внаслідок пожежі на місці пошуків нафти утворилися дві величезні воронки, які із часом заповнилися небачено солоною водою. Коли надворі спека, берег навколо стає геть білим, як зимою від снігу — сіль густими пластівцями застеляє землю. Людина може просто лежати на воді та не напружуючись читати газету. У деяких місцях із дна озера виринають бульбашки газу, якщо лягти на них, то буде легке відчуття «джакузі». Тут не бажано пірнати та варто мати із собою пару пляшок прісної води, щоб змити із себе кристали солі після купання.

Корисні поради туристові

Поїздки на «Арабатку» по кишені людям із середнім та навіть мінімальним рівнем достатку, а за враженнями перевершують найкращі курорти світу. Дістатися до місця призначення можна на маршрутці або власним транспортом від м. Генічеськ (Херсонська обл.). Уздовж усієї коси переважно путівець або так звана «гребінка» (піщана дорога із невисокими поперечними гребінцями).

Пляжі Арабатки мають дрібний м’який пісок, проте рясно всіяні Арабатськими колючками (найпоширеніша рослина у цьому краї).

Також не буде зайвим зауважити, що всі походи та екскурсії мають бути завершені до дев’ятої години вечора, оскільки величезні сиваські комарі вилітають на вечерю точно за розкладом.

Тож плануючи відпустку, пам’ятайте, що не тільки за далекими кордонами, а й зовсім поряд, у рідній Україні, існують навдивовижу захоплюючі місця, які неодмінно зачарують не тільки доброзичливими місцевими жителями, ненав’язливим сервісом та стриманими цінами, а й унікальними природними дивами, фантастичними мореністськими краєвидами і звичайно ж непізнаними таємницями, котрі чекають на своїх відкривачів.

пример статьи курсов журналистики в Киеве,  как научиться писать хорошие статьи, тексты.

 

Оставьте комментарий

���������

on-line курс
пишущей
журналистики